Цифрова гігієна в родині: що вчитель має

пояснити батькам уже сьогодні

 

ШІ вже “допомагає” дітям із домашкою, але часто замість них думає. Як говорити про це з батьками без скандалів і крайнощів? У матеріалі — готові аргументи, кейси й навіть приклади завдань, які ШІ не зможе виконати за учня. Відкривайте — стане в пригоді вже на найближчих зборах:               читати далі

 

“Цілі стандарту мають бути досяжними”. 

Голова ДСЯО про перегляд вимог до освіти під час війни

Попри те, що системі вдалося вистояти, освітніх втрат уникнути не вдалося. Про результати моніторингів, дистанційне навчання, кадрові проблеми та дискусію щодо вимог державного стандарту — в інтерв’ю з головою ДСЯО Русланом Гураком:

читати далі

 

Реформа, яку вже зупиняли: що зробив Табачник — і що підозріло нагадує 2026 рік

У 2010 році реформу старшої школи в Україні вже зупинили. Аргументи були знайомі: “школи не готові”, “вчителі не готові”, “немає ресурсів”, “зараз не на часі”. Це рішення відкинуло систему освіти на роки назад.

Сьогодні звучать ті самі тези. Чому історія повторюється — і які висновки варто зробити, щоб не пройти цей шлях ще раз:               Читати далі

 

Як організувати контроль і долати освітні втрати наприкінці року

 

Сьогодні “освітні втрати” — це не просто термін із методичних рекомендацій, а щоденний біль українського вчителя, управлінця та батьків. Кожна повітряна тривога, вимкнення світла чи вимушена дистанційка залишають прогалини в знаннях дітей, які неможливо ігнорувати.
Наприкінці навчального року перед шкільною спільнотою постає надважке завдання: як об’єктивно виміряти ці втрати і допомогти дітям їх компенсувати? Як разом перетворити моніторинг на реальний інструмент допомоги кожній дитині?

Читати далі

 

Як держава допомагатиме дітям надолужувати освітні втрати: Рада підтримала нові інструменти 

В Україні планують запровадити нові форми підтримки для дітей і молоді, які втратили частину знань через війну – зокрема індивідуальні заняття, роботу з тьюторами та репетиторами. Відповідний законопроєкт №14104 25 березня підтримала за основу Верховна Рада.

Про це повідомили у парламенті.

Йдеться про розширення державної допомоги для тих, хто зазнав освітніх втрат через війну, вимушене переміщення або інші кризові обставини. Передусім це стосується школярів і студентів, а також демобілізованих військових, які повертаються до навчання.                 Читати далі

 Забезпечення наступності у впровадженні STEM-освіти при переході з початкової ланки до базової (середньої) школи".

 

Реформа НУШ: зупинити не можна продовжувати 

Насправді розстановка коми в цьому реченні очевидна – треба продовжувати, як би не хотілось спростити життя та залишити все по-старому.

Нагадаємо, медіа НУШ розповідало “Профільна освіта у старшій школі: як запроваджується реформа” і за цей час реформа української освіти пройшла початковий та базовий етап і дійшла до найскладнішого – реформи старшої школи.

Яким би болючим не був процес реалізації реформи НУШ, важливо, що він повністю відрізняється від радянського шаблону. Але відмовитись від старих підходів деякі громади та батьки не готові. Як результат – ми бачимо створення петицій і навіть законодавчі ініціативі щодо перегляду реформи НУШ та забезпечення можливості учням, які розпочали навчальний процес у 2020-2021 роках, завершити здобуття повної загальної середньої освіти в тому самому закладі, до якого вони вступали.

Реформа НУШ при цьому не скасовується і продовжує впроваджуватися.